НЕ ТІЛЬКИ ГРОШІ НА ВІТЕР, А Й ГРОШІ З ВІТРУ АБО ЯК «ЕКО-ОПТІМА» РОЗВИВАЄ ВІТРОВУ ЕНЕРГЕТИКУ В УКРАЇНІ

 

Зменшення видобутку вугілля через окупацію Донбасу, екологічні ризики розвитку атомної енергетики змушують шукати нові джерела енергії. Держава стимулює вітроенергетику, закупляючи вироблену електроенергію. Група компаній «Еко-Оптіма» на своїх двох вітрових електростанціях (ВЕС) в Карпатах Львівської області виробляє в рік біля 75 млн кВт/год. електроенергії, чим можна повністю забезпечити потреби усього Старосамбірського району.

Проблема пошуку нових джерел енергії є надзвичайно гострою для України, де окупація Донбасу суттєво зменшила видобуток вугілля, а подальший розвиток атомної енергетики несе потенційні загрози життю людей.

Відновлювальна енергетика визнана одним із головних пріоритетів енергетичної реформи, а сприяння виробництву електроенергії з альтернативних джерел енергії - завданням державної політики в енергетичній сфері. Це зафіксовано у прийнятій Енергетичній стратегії України на період до 2035 року та в положеннях законодавчої бази, зокрема закону «Про ринок електричної енергії». Реформування енергетичної галузі спрямоване на перебудову вітчизняного енергетичного ринку та впровадження європейських стандартів, що передбачено Договором про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З огляду на зобов’язання України перед ЄС, держава стимулює вітроенергетику, закупляючи вироблену електроенергію. Це створює сприятливі передумови для залучення в дану сферу приватних інвестицій. В Карпатах піонером з розвитку вітроенергетики є очолювана львівським підприємцем Максимом Козицьким компанія «Еко-Оптіма», яка тут реалізувала два успішних проекти. Завдяки змінам у законодавстві та впровадженню реформи енергоефективності «Еко-Оптіма» прийняла рішення про спорудження об’єктів відновлювальної енергетики, в першу чергу ВЕС, а далі і наземних сонячних станцій.

Завдяки правильному законодавству і змінам до нього, які приваблюють інвесторів, найбільші інвестиції залучаються в сонячну і вітрову енергетику. Ми намагаємося реалізовувати проекти у місцевості, де ми проживаємо.  Влада на Львівщині вибудувала правильну систему супроводу інвестиційних проектів.

Максим Козицький, директор ТОВ «Еко-Оптіма»

Ідея першого проекту вітрової електростанції «Старий Самбір 1» належала Ярославу Шпаку, колишньому керівнику «Львівобленерго» - новатору та натхненнику революційних змін в енергогенерації. З реалізацією проекту були складнощі: він був для компанії інноваційним, а тому часто не вистачало досвіду та знань. Від задуму до запуску станції пройшло довгих 4 роки. Два роки пішло на так звані передінвестиційні дослідження, основою яких були заміри вітру на території розміщення майбутніх вітряків. Ще рік був витрачений на відведення земельних ділянок. Більше року тривала процедура отримання позики від Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) та безпосередньо саме спорудження станції. Запуск першої черги вітрової станції відбувся в середині 2014 р. Рівно через два роки запущено другу чергу. Наприкінці 2017 р. запрацювала ВЕС «Старий Самбір 2».

Будівництво ВЕС стало можливим завдяки співпраці з європейськими фінансовими інститутами та програмами, зокрема з ЄБРР. «Співпраця з ЄБРР була дуже корисною, - згадує Максим Козицький. - Висновки зарубіжних експертів щодо проекту станції допомогли нам врахувати сучасні технічні досягнення». Перший проект «Старий Самбір 1» коштував 20,5 млн євро. Під його реалізацію ЄБРР надав кредит на 10 років в рамках Програми фінансування альтернативної енергетики в Україні USELF. Він склав 50 відсотків інвестицій проекту. Ще 20 відсотків кредитних коштів було залучено від Фонду чистих технологій (CTF) на термін 15 років. Решта – власні кошти власників компанії.

Проект «Старий Самбір 2» був більш масштабним. В його реалізацію вкладено 36 млн євро, з яких 23,1 млн євро складають кредити від ЄБРР, Фонду чистих технологій (СTF), Інвестиційного фонду для країн, що розвиваються (IFU), Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO).

Труднощів на шляху реалізації проектів було багато. При проектуванні станцій дуже багато зусиль пішло на вибір місця розташування вітряків та на узгодження питання відведення землі. Звичайно, довелося довго працювати з місцевими громадами, які, черпаючи інформацію в основному з чуток, мало що знали про роботу вітряків і їх вплив на довкілля. В цьому питанні конструктивну позицію зайняла міська рада Старого Самбора, яка провела не одну зустріч із громадою і врешті-решт переконала у вигідності проектного освоєння території.

Інвестиції в розвиток вітрової електростанції, хоч і приватні, але вони забезпечили ряд вигод для місцевих мешканців. В процесі спорудження вітрових станцій було розбудовано ряд доріг, нарощено енергетичну інфраструктуру території, збудовано бетонний завод. Було створено робочі місця на станціях, основними працівниками є мешканці навколишніх населених пунктів. Керує ВЕС місцева компанія «Карпатський вітер», яка входить в групу компаній «Еко-Оптіма», але зареєстрована і сплачує податки в районний бюджет Старосамбірщини. Сама ж компанія «Еко-Оптіма» щорічно фінансує в цьому районі біля 20 різних соціальних проектів.

Реалізація проектів ВЕС довела, що прогресивні зміни в енергетиці є реальними, якщо цього прагнути. Завдяки співпраці з Європейськими фінансовими інститутами є можливості залучити на тривалий період кредитні кошти під невисокі  відсотки. Тому, оцінивши всі  можливості та загрози, врахувавши набутий досвід, компанія планує спорудження ще однієї потужнішої Сколівської вітрової станції.

ВЕС виробляють в рік біля 75 млн кВт/год електроенергії. Термін окупності інвестицій складає 8 років. На сьогодні компанія успішно справляється з своїми кредитними зобов’язаннями. Одночасно вона скеровує значні податкові платежі у бюджети різних рівнів. Але не це є головним. ВЕС «Еко-Оптіми» довели можливість розвивати на просторах Карпат вітрову енергетику, тим самим підтвердивши перспективність використання вітрової енергії на потреби людей та одночасно реалізуючи енергетичну реформу в Львівському регіоні та в країні.

Проект «Енергоефективність в дії: аналіз та просування кращих практик на Львівщині»  реалізується Інститутом Регіонального Розвитку рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується  Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".